Как много есть людей на свете,
Которые о главном не знают.
Жизнь дана, чтобы любить, прощать
И Господа всегда славить.
А вместо этого люди живут
Для своей плоти-тела.
А о душе забывают они,
Им ведь не нужно это.
Кінець осені. Настає зима.
На дворі холодно, радості нема.
Дощі падають, вітер хмари несе,
Трава засохла, на серці пече.
Йде по вулиці бідний чоловік,
Йому холодно, йшов він додому.
Далека дорога, а ніч настає,
Нема де залишитися йому на ніч.
Всі люди в цьому світі
Думають про те
Як день прожить в достатку,
Щоб не шкодувать про це.
Всі ходять в магазини,
Купляють щось нове.
Всі ходять на роботу,
Щоб заробить грошей.
Приходите, приходите,
Я всех призываю:
Бедных, богатых, здоровых и нищих,
Главное, чтобы раскаялись.
Покайтесь в грехах своих,
Примите Меня, как своего Спасителя.
Возьмите крест свой и идите за Мною,
А Я поведу, не оставлю в пути.
Живемо на цім світі
З турботами і горем.
І всі ми хочемо у ньому
Жити безтурботно.
Так усі спішать скоріше
Туди-сюди, сюди-туди.
Куди усі спішать, біжать?
Звичайно, за грошима!