В одну суботу в нашій церкві,

Мій тато Слово говорив.

А Слово Боже тему мало:
«Молитва» називалося воно.

 

Молитва – це дорога,

Яка веде до Бога.

Молитва – це з Христом життя,

Молитва – це любов до Отця.

Молитва світлом є

Для тих хто живе в тьмі.

Молитва – це є хліб,

Життя, спокій і мир.

 

У Старому завіті

Всі Господні пророки

Молились Господу Святому,                           

Просили допомоги.

 

Давид просив за свого сина,

Щоб Бог поміг та ізцілив.

Даниїл був із левами в в’язниці,

Молився про своє спасіння.

 

І про Новий завіт, татусь казав,

Що першим Ісус молитву показав.

Він навчив усіх молитись «Отче Наш»

І до сих пір всі моляться так, весь час.

 

Молитва має бути від серця,

Спокійною і щирою,

Із вдячністю, з любов’ю до Господа,

Подякою, хвалою, добротою.

 

Якщо хочеш, друже мій,

Господу помолитись –

В кімнаті своїй ти закрийся,

Відкрий серце своє для Ісуса.

 

Все Йому розкажи,

Всі турботи та біди.

Допоможе Він Тобі,

Якщо будеш просити.

 

І подякуй за все,

За життя і здоров’я.

Попроси за людей:

За чужих та за рідних.

 

Не забудь, що ти маєш

Від серця сказати.

Бути чистим перед Богом,

Каятись і прощати.

 

За ворогів молись

Та за державу.

Усіх прости і полюби,

Тому що Ісус ще на хресті

Усіх нас простив,

Візьми з Нього приклад

І всім прости.

 

 

Тож з молитвою до Бога

Ми приходимо щодня.

Постарайтесь – відкрить серце

І впустіть туди Христа.

 

Буде завжди Він там жити,

Збереже від всього злого.

Лише треба нам просити –

Завжди буде охорона!

 

Оце все, татусь сказав,

Від душі нам говорив.

Я надіюсь, що ти друже,

Суть молитви зрозумів.

 

13.08.2012 р  Автор Сотник Христина – Олеся