Татусю мій, слова оці
Сказати хочу від душі.
Будь ласка, ти мене послухай,
А я звертаюсь у вірші.

Бог вибрав тебе
Із грішного світу, із тьми.
Повів Він на світло,
Щоб жити у світі ти міг.

Тобі матусю, хочу я
Пару слів сказати.
Не як матусі, а як
Уже Пророчиці Божій.

Сестра ти по вірі
Вже років дванадцять.
Прийшла ти Бога
У світі зненацька.

А я дівчинка мала,

Справжня україночка.

Народилась в Україні,

Моя рідна - це земля.

 

Україна – гарний край,

Милий і чудовий.

Тут співати люблять всі,

Тут зелені гори.

---

   

---

  Однажды, в семью Романовых приехала бабушка, которая очень любила свою внучку Марию, сына Григория и невестку Катерину. Она приехала, чтобы поведать своих любимцев, погостить, и некоторое время пожить у них.

 

 

Как хорошо иметь друга

Иисуса.

Как хорошо славить

Его.

 

Как приятно петь Ему -

Иисусу.

Ведь Он заслуживает

Того.

---

   

---