Будівник хороший будував великий дім,
Кожен день невтомно працював,
Строїв плани, стіни майстрував
І цеглинку до цеглинки він складав.

Роки йшли і будинок підіймався вверх,
Щодня крок за кроком вперед,
І погода не ламала плани майстра,
Все робилося спокійно і по плану.

Два голубки мої рідненькі,
Сьогодні день це ваше свято,
Ви два дружка, завжди раденькі.
Дай Бог цих днів буде і ще багато.

Ви завжди разом, приклад є сім‘ї,
На вас рівняюсь я, це бачать всі.
Ви ті співучі птахи, ви як солов‘ї,
Свою любов співаєте щодня собі.

Господь мой милый, услышь меня
Молитву свою хочу сказать Тебе я.
Я знаю поможешь, услышь меня
Пожалуйста, слушай, ведь люблю Тебе я.
 

Чому все так, чому не знаю я,
Можливо є на все, на все воля Творця.
Він взяв на себе гріх великий.

Він постраждав, щоб вічно жити
Щоб вічно жити нам з ним
В Небі щоб жити.
Любов щоб мали кожен з нас,
 

Отец, я не достойна,
Ты любишь меня, почему?
Я так грешна, жестока,
Твоя любовь ко мне ясна.

Я не умею благодарной быть,
Я не ценю святую Твою доброту.
Мои грехи привычным стали делом,
И как Ты терпишь меня, такую?