Як добре бути квіткою Твоєю,
Простою білою ромашкою.
Цвісти у полі, розквітати зранку,
Тобі служити і красу всім  дарувати.

А Ти даєш води-живиці,
І сонця промінці ласкаві.
А я, неначе, у колисці,
Вітер часто мене колише.

Як добре бути квіткою Твоєю,
Біленька польова ромашка.
Її красиві пелюстки чистенькі,
Дарують радість оку.

Коли настане буря, грози,
Чи сильний вітер, ураган,
Ти не залишиш мене у тривозі,
А захистиш Своєю любов`ю.

І люди квітку не зірвуть мою,
На ній завжди Твоя охорона.
І навіть звірі не з`їдять з травою,
Вони обійдуть її через поле.

Я біла, Твоя, польова ромашка,
Надалі у полі жити буду.
А Ти даруєш мені ще життя,
А я Тобі в ньому служу.

Надалі хочу розквітати,
Тебе щоразу прославляти.
За Твою ласку щиру та любов,
Я хочу жити лиш для Тебе знов і знов.

04. 01. 2014 р.  Автор Сотник Христина-Олеся