(для сумних людей)

Не журись,  друже мій, не журись,

Посміхнись, друже мій, посміхнись.

Ти не знаєш, що буде за мить,

Прошу тебе, не журись, посміхнись.

Ти завжди незадоволений нічим,

Тобі життя не в насолоду.

З ніким привітно не вітаєшся,

Нема усмішок, завжди є смуток.

І думаєш ти, що в тебе проблеми,

Проблеми такі, які є страшенні.

Що тільки ти живеш і не знаєш,

Як далі бути і виходу не маєш.

Ти навіть гордишся, що ти є сумним,

Що нікого нема, такого як ти.

Тебе всі жаліти повинні завжди,

Втішати, допомагати, один ти такий!

Ти хочеш, щоб всі тебе утішали,

Допомагали в усьому, бідному брату.

Звичайно, ти думаєш, що тільки у тебе

Всі біди, проблеми, у інших все медом!

А ти помиляєшся брат, навіть дуже,

У кожного біди, і я не жартую.

Ти не один такий, ні, не один,

Багато таких, бідних як ти…

Усі за тебе молитись повинні

І тільки за тебе, у тебе ж проблеми!

А в інших нема – так думаєш ти

І різко всім кажеш:  «Помоліться за мене!»

А сам ти не думаєш, що і тобі потрібно,

Щоб Бог почув, за себе молитись.

Не через інших передавати свої проблеми,

А самому відкрити уста і просити…

Зрозумій, ти, одне, Бог не любить німих

І Він слухає того, хто просить у Нього.

Розкажи сам про свою проблему, нужду,

Можливо, тобі це і є не потрібно.

А не проси, що тобі дуже хочеться,

Ти є людина і не знаєш волю Господню.

Можливо Воля Божа на тебе є інша,

Зараз для тебе не зрозуміла, а буде краща.

І хочу сказати тобі іще брате,

Про твій щоденний вираз обличчя.

Ні усмішки, ні радості там немає,

Ти християнин? В тебе серце не співає!

А ще хочеш після того, допомоги від Бога?

З таким лицем ти просиш свого?

Ти не знаєш, що потрібно радіти,

Навіщо плакати, Бога гнівити?

Чому б не посміхнутись, не сказати від серця,

Без гніву, без суму, без жалю?

Сказати із любов’ю, із вірою із надією,

Про свої потреби щоденні.

І взагалі, навіщо живеш,

Якщо ходиш як біля гробу?

Сум, жаль, гнів панують в тобі,

А радості зовсім немає у серці.

Прошу, змінись, поки час ще є

І вираз обличчя зміни.

Хай замість смутку, щастя буде,

Хай панує в тобі любов і радість.

Не журись, брате мій, не журись,

Посміхнись, брате мій, посміхнись.

Ти не знаєш, що буде за мить,

Прийми Бога у серце, змінись.

Автор Сотник Христина - Олеся 09.07.2011 г.