Мы обещаем себе стать лучше,
Об этом говорим мы каждый день.
Но этим делаем себе лишь хуже,
Проходит без изменений новый день.

Мы много говорим, о чём лишь не мечтаем,
Планируем сегодня на потом.
С утра проснёмся, сразу забываем,
Живём в обычном ритме таковом.
 

Ми звертаємось, коли нам треба,
В інші дні ми забуваєм.
Як погано, ми біжим, ми згадуєм,
І просити можемо, бо є потреба.

В іншу мить ми наче в іншім світі,
Нам не треба Бога, ми є самостійні.
Як біда притисне, починаєм плакати,
«В нас є Бог, треба заплакати!

Мы ищем справедливости, для нас.
И правда, у нас своя, конкретная, ПРЯМАЯ.
Мы за неё горой, бескомпромиссно,
И прикрываясь Богом, поставим всех на место.

Как же по-другому, мы ведь правы,
За нами Бог и Библия Святая.
Найдем места, написано там так,
Как мы твердим. Вам станет все понятно.
 

Два голубки мої рідненькі,
Сьогодні день це ваше свято,
Ви два дружка, завжди раденькі.
Дай Бог цих днів буде і ще багато.

Ви завжди разом, приклад є сім‘ї,
На вас рівняюсь я, це бачать всі.
Ви ті співучі птахи, ви як солов‘ї,
Свою любов співаєте щодня собі.

Господь мой милый, услышь меня
Молитву свою хочу сказать Тебе я.
Я знаю поможешь, услышь меня
Пожалуйста, слушай, ведь люблю Тебе я.